Допомога учню. 9 клас

Шановні учні!
Розміщую список літератури, яку ми будемо опрацьовувати у наступному навчальному році. Рекомендую максимально прочитати влітку, щоб потім на це не витрачати багато часу. Пишу лише великі за обсягом твори.

 1.Гомер. 
«Одіссея».
2.Данте Аліґ’єрі
«Божественна комедія» (Пекло).
3.Вільям Шекспір. «Гамлет».
4.Ернст Теодор Амадей Гофман 
 «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер». 
5.Волт Вітмен
 «Листя трави» 
6.П. Меріме.
«Кармен».
7.Стендаль 
«Червоне і чорне»
8.Оскар Вайльд
«Портрет Доріана Грея»
9.Моріс Метерлінк 
«Синій птах».
10.Ромен Гарі
 «Повітряні змії».
11.Паоло Коельйо
«Алхімік».
12.Р. Ровелл  
«Елеанор і Парк».

29.04.20
Шановні учні!
Розміщую матеріали до наступної теми
Тема. Рей Дуглас Бредбері. «451° за Фаренгейтом». Тривога за майбутнє суспільства  в романі-антиутопії «451° за Фаренгейтом». Тема знецінення культури
Мета: поглибити знайомство учнів з творчістю та особистістю письменника Р. Бредбері;
на прикладі роману «451° за Фаренгейтом» показати, як цивілізація руйнує красу і
внутрішній світ людини, а краса і уміння мислити дають можливість її врятувати; розвивати уміння аргументувати думку, спираючись на текст; формувати мовленнєві навички і виховувати культуру власного висловлювання; показати перемогу справжніх людських цінностей над абсурдом бездуховного буття.
                                                         Хід уроку
Не існує завтрашнього дня.
Майбутнє укладене в сьогоденні.
Тільки сьогодні може стати днем
порятунку людини.
Дейл Карнегі
I.Мотивація навчальної діяльності.
Методичний коментар: щоб підсилити інтерес учнів до мистецтва слова, зацікавити учнів та залучити до читання показується відеоряд (6–8 слайдів ). На тлі відеоряду вчитель читає поезію Ліни Костенко «Вже почалось, мабуть, майбутнє…» (Додаток 1, відеоряд).
– Розкажіть про свої враження від перегляду.
1.Робота у зошиті.
Завдання. Обрати із запропонованих слів, ті, які б схарактеризували враження від побаченого і почутого, та розподілити їх за групами. (Страх, тривога, безнадія, руйнація, безвихідь, уламки, руїни, безглуздя, розорення, кошмар, моторошність, жахіття). (Додаток 2, word-документ).
Слово вчителя. Відеоряд, який ми побачили, це жахлива реальність – землетрус у Японії, яка на сьогодні є однією з найрозвиненіших країн світу, прикладом сучасної цивілізації та її найвищих досягнень. Наша безпечність, наша самовпевненість можуть призвести до самознищення. «Ми, земляни, маємо вроджений дар руйнувати все величне і прекрасне», – так сказав про діяльність людей відомий письменник-фантаст Р. Бредбері.
  Ви бачите портрет відомого американського письменника-фантаста Р. Бредбері. У
2010 йому виповнилось 90, а у 2012 його не стало. Цікаво: свої твори він друкував на
звичайній друкарській машинці, відмовлявся сідати за кермо авто. Як ви думаєте: чому?
(Його лякають усі прояви сучасного життя, які називаються одним словом –
цивілізація). Саме проблеми наслідків цивілізації стали темою творів Р. Бредбері.
II. Оголошення теми і мети уроку.
Слово вчителя. «Шукайте посмішку Джоконди, вона ніколи не мине…», – писала
Ліна Костенко. А сам Р. Бредбері, якого назвали «фантастом №1», стиль своїх творів
охарактеризував так: «Фантастика – це наша реальність, доведена до абсурду». Отже,
основним нашим завданням буде визначення причин руйнації, тема знецінення культури.
III. Актуалізація опорних знань.
Фронтальна бесіда.
– Які твори відомого фантаста Р. Бредбері вам вже знайомі? («Усмішка»).
– Згадайте, як описує письменник суспільство 2061 року у новелі «Усмішка»?
– Яким бачить Р. Бредбері суспільство у романі-антиутопії «451° за Фаренгейтом»?
VI. Формування нових знань, умінь та навичок
1.
Cловникова робота.
Цивілізація – розвинене суспільство з високою матеріальною культурою, передовою наукою, технікою.
Культура – усі матеріальні й духовні цінності, створені розумовою та фізичною працею.
Абсурд – безглуздя.
Крах – катастрофа.
Антиутопія – вигадане суспільство, яке є антитезою утопії. Зазвичай для нього
характерний гнітючий суспільний контроль, що здійснюється авторитарним або тоталітарним урядом.
3. Евристична бесіда.
– Порівняти, як Р. Бредбері зображає світ майбутнього у новелі «Усмішка» та романі-
антиутопії «451° за Фаренгейтом».
– Які кольори ви використали б для змалювання цього світу, якби були художником? Чому?
– Як змінюються органи світосприйняття у людини майбутнього? (Людина не бачить вранці росу на траві, не може розрізнити запах осіннього листя; рекламні щити стали в десятки разів довшими, тому, що швидкість руху машин така велика, що водії не встигають прочитати рекламу; за повільну пішу прогулянку або рух із малою швидкістю поліція може
заарештувати).
– Давайте створимо картину світу майбутнього за романом «451° за Фаренгейтом».
(Зачитування цитат, які зображують місто, людей).
– Чи подобається вам таке майбутнє?
4. Слово вчителя. Досить неприваблива картина. Чому ж вона така? Хто винен у цьому?
Людина. Хто виправить це? Людина.
5. Робота у зошиті.
Дібрати до слова «щастя» п’ять характеристик та змалювати їх символами. Пояснити власний вибір.
Методичний коментар: учні дають відповіді та пояснюють вибір. Роблять загальний
висновок, що таке щастя для людини.
Щастя у романі Р. Бредбері – це…
Орієнтовна відповідь: це бути як всі; не бачити красу природи; не думати, а отже, не
страждати; не приймати близько до серця чужі проблеми, зберігаючи власний спокій;
розважатися якомога бездумніше, витісняючи з голови лишні питання; переживати
гостроту відчуттів, так як тільки вони дають можливість цим людям відчути плин життя,
бути таким, як усі тощо.
6. Слово вчителя з елементами бесіди.
– Як називається політичний режим, який характеризується повним контролем над усіма
сферами життя суспільства? На чому він грунтується? (Тоталітарний, або авторитарний,
режим заснований на страху громадян і на диктаті правлячих кіл).
       У романі виникає з перших сторінок тема протесту проти небажаного майбутнього,
тема заперечення суспільства, де людина є придатком машини, де нівелюється особистість. У творі звучать гіркі слова: «Ми живемо в час, коли люди вже не являють собою цінність.Людина в наш час – як паперова серветка: в неї сякаються, бгають, викидають, беруть нову,сякаються, бгають, викидають... Люди не мають свого обличчя».
У романі О. Гончара «Собор» є на диво точний поділ людей на 2 категорії, він чітко
відбиває людську суть. Герой зазначеного роману стверджує, що є люди-«руйначі» і є люди- «будівничі». Герой роману Р. Бредбері Монтег на початку твору – «руйнач». І раптом (або не раптом?) Він перетворюється в творця, в «будівничого».
– З чого починається духовне одужання Монтега?
Слово вчителя.
      Минуло вже півстоліття. Настав новий вік. Найстрашніше в цій книзі те, на мій погляд, що це майбутнє вже дуже впізнається, риси тієї далекої держави, на жаль, проступають в нашому житті. Найжахливіше і дивовижне те, що великий фантаст Р. Бредбері нічого не вигадав. Все вже було або є зараз. Пожежні палять книги? Ну і що? Ми про це знаємо з історії. Чи не правда? Розкажіть про це. Митець пише, що в постіндустріальному
майбутньому книги будуть на зразок жуйки, що телебачення перетвориться на суцільне
мильне шоу.
7. Дослідницька робота.
√ Розповідь про вогнища з книг у фашистській Німеччині, відеоматеріал про спалювання книг на площі Берліна (додаток 3).
8. Експрес-анкета.
√ З ким були б ви, якби опинилися в цьому фантастичному місті
– з тими, хто спокійно обходиться без книг;
– з тими, хто таємно читав книги і зберігав їх у пам'яті;
– з тими, хто знищував книги.
√ Зізнайтеся собі чесно, чи потрібні вам книги, коли є телебачення, кіно, комп'ютер? (Так. Ні.)
√ Що ж таке книга за Р. Бредбері?
Книга – інтелектуальність (знання).
Книга – думка.
Книга – життя («пори на обличчі життя»).
Книга – індивідуальність, особистість (автора, читача).
Книга – співрозмовник (суперечка).
Книга – культура.
√ Перечитаємо епізод, де Монтег читає вірші Метью Арнольда.
Висновок: книга – душа, духовність.
√ Кого запам’ятав (вивчив напам’ять) Монтег? (Екклезіаст – автор однієї з книг, що входять до Старого Завіту).
9. Читання вчителем уривка з Еклезіаста.
Из Екклезиаста.
Есть время жить – и время умирать.
Всему свой срок. Всему приходит время.
Есть время сеять – время собирать.
Есть время несть – есть время сбросить бремя.
Есть время убивать – и врачевать.
Есть время разрушать – и время строить.
Сшивать – и рвать. Стяжать – и расточать.
Хранить молчанье – слова удостоить.
Всему свой срок. Терять и обретать.
Есть время славословий и проклятий.
Всему свой час. Есть время обнимать.
И время уклоняться от объятий.
Есть время плакать – и пускаться в пляс.
И побивать каменьями кумира.
Есть час любви – и ненависти час.
И для войны есть время – и для мира.
10. Цікаве про роман Р. Бредбері «451° за Фаренгейтом».
       Роман був екранізований у 1966 році. У 1984 році в рамках телеальманаха «Цей фантастичний світ» був знятий телеспектакль «Знак саламандри», створений за мотивами роману Р. Бредбері і оповідання Едварда Людвіга (Edward William Ludwig) «Маленький злочинець». З 2007 року в санкт-петербурзькому театрі «Ювента» демонструють виставу «Симфонія вогню», поставлену за мотивами роману. Ідея Р. Бредбері була використана при створенні фільму «Еквілібріум».
      2011 року группа «Арія» у своєму альбомі «Фенікс» за мотивами роману випустила композицію «Симфонія вогню».Пісня «Симфонія вогню» – це не повість. У ній не ставилося завдання переказати в віршах і покластина музику зміст всієї книги, хоча описується перша частина, де герой був пожежним і відчувавзадоволення від знищення, та ж частина, де розповідається про душевні муки героя, де він кидаєвиклик бездумному, тоталітарному суспільству, рабом якого він був, залишається майже незачепленою.«Однією з наших цілей, – відзначають автори пісні Володимир Холстінін та Ігор Лобанов – було, наприклад, показати, що ті, хто спалюють книги або публікують списки забороненої літератури можуть виглядати і страшно, і як безумці ...».
V. Домашнє завдання.
Для всіх учнів.
1. Схарактеризувати образ Монтега:
А) Монтег і Кларісса;
Б) Монтег і сім’я;
В) Монтег-пожежник;
Г) Прозріння Монтега. (3-5 речень)
Індивідуальні завдання.
1.Зробити іллюстраціі до твору (за бажанням).

 Додатки
23.04.20
Додаток № 2
1.      (Страх,  тривога,  безнадія,  руйнація,  безвихідь,  уламки,  руїни,  безглуздя,  розорення,  кошмар,  моторошність,  жахіття).
враження
почуття

















2.      Відповіді. (Страх,  тривога,  безнадія,  руйнація,  безвихідь,  уламки,  руїни,  безглуздя,  розорення,  кошмар,  моторошність,  жахіття).
враження
почуття
уламки
тривога
руйнація
страх
руїни
бехвихідь
розорення
безнадія
кошмар

жахіття

моторошність

безглуздість



Шановні учні!
Вам пропонується наступна тема:
 Які проблеми відображає у своєму творі Шолом-Алейхем? Чи вдається головному герою            знайти шляхи подолання проблем? Що допомагає йому не зламатися у складних          життєвих випробуваннях? 

Час виконання - 1 академічна година. На фотографування і відправку дається 30 хвилин.
Тобто роботи, надіслані після 15.15, не приймаються. Обсяг роботи - півтори сторінки.
Електронна адреса    musya311962@gmail.com
Роботу підписати, указати клас.
Шановні учні! Пропоную вам додатковий матеріал для вивчння творчості Г. Ібсена.

Тема. «Стара» і «нова драма». Зміни в драматургії кінця XIX – початку XX ст.
Генрік Ібсен (1828–1906). Роль Г. Ібсена в розвитку світової драматургії, його
новаторство
Мета: актуалізувати знання учнів про драму; розкрити сторінки біографії Г. Ібсена, визначити
новаторські риси драматургії Г. Ібсена та основні тенденції розвитку драматургії кінця ХІХ –
початку ХХ століття; розвивати навички аналізу драматичного твору; виховувати повагу до
людської гідності.
Обладнання: додаток (12 слайдів): фотографія пам’ятника Г. Ібсену в центрі Осло, портрети
Г. Ібсена, Б. Шоу, А. Чехова, В. Шекспіра, Мольєра, виставка творів драматурга, таблиця
«Стара» і «нова драма»; відеофільм про Г. Ібсена; word-документ «Фундатори «нової драми»,
«Новаторство Г. Ібсена».
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
Мене більше не влаштовує те,
що говорить більшість і про що пишуть у книгах
Г. Ібсен
Ібсен є батьком нової драматургії,
яка впритул підійшла до проблеми
сучасної людини та її душі
Б. Шоу
І. Актуалізація знань. Бесіда.
– Що таке драматургія?
– Згадайте п’єси, які вивчали в попередніх класах, самостійно читали, дивились вистави або
кінофільми за цими творами.
– Які жанри драматургії вам відомі?
ІІ. Мотивація навчальної діяльності (слайд 1).
Слово вчителя. Український режисер та драматург ХХ століття Лесь Курбас зазначав:
«Ніхто не може заперечити, що театр є потребою людини, такою самою, як музика,
малярство, а може ще й більшою. Ідуть люди в театр і будуть ходити». Сьогодні ми
розпочинаємо знайомство з європейською драматургією, яка наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.
пережила своє оновлення, збагатилася новими творчими знахідками та здобутками. У центрі
уваги «нової драми» постала особистість з її переживаннями й почуттями.
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку, коментування епіграфів (слайди 2–3).
Слово вчителя. Театр для людей ХІХ ст., особливо для вищих та середніх класів, був місцем
для спілкування, побачень, демонстрації моди та статків, і, звичайно, це був на той час
статус. Про драматургів та їхні твори сперечалися, лаяли та хвалили. Про одного з таких
драматургів, який став ключовою фігурою у світовій драматургії, ми і будемо говорити.
ІV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.
1. Слово вчителя. У центрі Осло, біля монументального Національного театру, стоїть
пам’ятник – немолода людина у строгому сюртуку. Суворо й пильно вдивляється у перехожих
чоловік з пишними бакенбардами, схожий на урядовця чи гімназійного вчителя. І важко
уявити собі, що за життя це був сповнений бурхливих почуттів і новаторських ідей,
темпераментний, неспокійний геній, бунтівник і борець у царині мистецтва, невтомний шукач
свіжого, оригінального в драматургії – Генрік Ібсен. Кращі його твори – п’єси «Пер Гюнт» та
«Ляльковий дім» – не сходять зі сцен майже усіх країн світу, як твори В. Шекспіра, Мольєра,
А. П. Чехова (слайди 4–5).
2. Перегляд відеофільму про Г. Ібсена.
Слово вчителя. Письменник прожив довге життя – 78 років, а його творчість охоплює більшу
частину ХІХ ст. Творчість Генріка Ібсена – явище унікальне в літературі. Головна особливість
– аналітичність: зовнішня дія розкривається безпосередньо на сцені, зовнішня та внутрішня дії
157
складаються із окремих деталей, контрастні сцени, репліки героїв насичені роздумами про
загальні проблеми буття. Його п’єси мали не лише колосальний успіх, а й великий вплив на
становлення і розвиток національної драматургії, зокрема української.
3. Бесіда.
– Які факти життя Г. Ібсена вам найбільше запам’яталися?
– Чому перші п’єси Ібсена провалилися?
– Чому саме море надихало драматурга на написання філософських творів?
4. Колективна робота. Заповнення таблиці «Стара» і «нова драма» (слайди 6–8).
Методичний коментар: слухаючи розповідь учителя про «стару» й «нову драму», учні
колективно під керівництвом учителя заповнюють у зошитах порівняльну таблицю.
Кінець ХІХ століття став початком розвитку «нової драми», яка засвідчила справжню
революцію в театрі й системі драматичних жанрів. Митці прагнули нового, змінювалися
погляди на призначення мистецтва, його вплив на людину. Людина починає усвідомлюватиособисту вагомість у світі, але бачить безвихідь життєвого шляху, неспроможність знайти відповіді на головні питання людського існування. Отже, місце людини в нових обставинах стало головною темою нового театру.
Роком народження нової європейської драми — драми психологічної і соціальної —
вважається 1879 рік, коли була написана п’єса «Ляльковий дім». «Нова драма» – це драма
сильних характерів і великих ідей. В основі сюжету лежить суперечка про основні проблеми сучасності. Перед глядачами постали звичайні для них картини життя й побуту комерсантів,адвокатів, банкірів. Автори порушували нові проблеми, наприклад, жіноче питання. Дійові особи розмовляють сучасною літературною мовою, використовуючи побутову та жаргону лексику.
Нова людина «перейшла» зі сцени життя на сцени театрів. Усі герої «нової драми»,
якщо їх показати умовно, стоять не проти один одного, як у традиційному театрі, а поруч. Але всі проти життя, усі в конфлікті з ним. І цей конфлікт не вирішується в ході драми, під час вистави його не можна розв’язати. Він залишається з героями чи в героях.
Дії на сцені практично немає. На відміну від класичної драми, конфлікт переноситься за
сцену, він – «внутрішній». Тому персонажі не є учасниками бурхливих подій. Уся увага
зосереджена на внутрішньому переживанні дійових осіб. Отже, змінюється характер дії. Якщо конфлікт не вирішується, якщо немає яскравих подій, то змінюється й композиція. Уже важко знайти знайомі елементи: експозицію, зав’язку, розвиток дії тощо.

Об’єкт порівняння
«Стара» драма
«Нова» драма
Трагедія
Трагедія в житті персонажа
Трагедія життя особистості в
суспільстві
Предмет зображення
Людина в незвичайних ситуаціях
Людина у власноруч створеній
ситуації
Конфлікт
Конфлікт персонажів між собою
Конфлікти духовні, ідейні, навколо
зіткнення ідеалів
Центр уваги
Дії, вчинки персонажів
Душевні переживання людини,
морально-філософські проблеми
Жанр
Трагедія, комедія, драма
Синтетичний – трагікомедія, «драма
ідей»
Герой
Узагальнений тип людини
Герой – неординарна особистість,
«духовний симптом» епохи
Персонаж
Головні і другорядні, позитивні й
негативні
Усі важливі, характери
неоднозначні
Глядач
Споглядає, отримує враження
Упізнає себе, залучається до
«внутрішньої дії», переживає й
мислить разом із героями, дискутує
з ними та про них
Автор
Відтворює дійсність, повчає, дає
власний висновок
Відтворює духовні пошуки, не дає
однозначної відповіді
Дія
Дію закінчено
Відкритий фінал: продовження
домислює читач




5. Групова робота з інформаційними картками (word-документ).
1 група. «Фундатори «нової драми» (слайди 9–11).
2 група. «Новаторство Г. Ібсена».
6. Узагальнення роботи в групах.
Слово вчителя. Новаторство Ібсена-драматурга полягало в оригінальності тематики (на
перший план висувалися гострі суспільні проблеми на тлі щоденних обставин, близьких
кожному читачеві), у відмові від звичного любовного конфлікту як головного, у постановці
низки болючих проблем про особистість та її стосунки з суспільством. Драматург змушує
шукати відповіді на порушені питання. Ключові естетичні засади драматургії Г. Ібсена були
схарактеризовані англійським письменником Б. Шоу в статті «Квінтесенція ібсенізму».
7. Словникова робота (слайд 12).
Квінтесенція – основа, суть чого-небудь; найсуттєвіше, найголовніше.
Ібсенізм – термін, пов’язаний з іменем видатного драматурга-реформатора Г. Ібсена,
відкриття якого мали величезний вплив на всю подальшу драматургію. Це особливість
художнього мислення, творчого методу, що полягає в розкритті трагізму життя засобами
введення психологічної колізії та поєднанні зовнішньої й внутрішньої дії, широкому
використанні підтексту, символіки тощо.
V. Підсумок уроку.
1. Бесіда.
– У чому полягають історико-культурні передумови появи «нової драми»?
– Чим зумовлений перехід від «класичної» до «нової драми»?
– Кого з митців вважають засновниками «нової драми»?
2. Представлення фотоколажу «Пам’ятник Г. Ібсену».
VІ. Домашнє завдання.
Для всіх учнів. Прочитати п’єсу «Ляльковий дім» та дібрати заголовки до дій.
Індивідуальні завдання.
Група 1. Підібрати цікаві факти про п’єсу «Ляльковий дім», афоризми Г. Ібсена та цікаві
факти про Г. Ібсена.
Група 2. Підготувати повідомлення «Сценічна доля п’єси «Ляльковий дім».

Урок 51-52https://drive.google.com/file/d/19UVz2wJOTg9mOnUyPjAEjOVdOaDc3MrH/view?usp=sharing

Тема.               Шолом-Алейхем (1859–1916). «Тев’є-молочар». Тема історичного зламу,         який пройшов крізь долю людини і народу на межі XIX-XXстоліття (слайд 1)
Мета:              коротко ознайомити учнів із відомостями про життя та творчість письменника Шолом-Алейхема; розкрити національний колорит у повісті «Тев’є-молочар» через історичний злам,що пройшов крізь долю людини і народу на межі XIX–XXстоліття; формувати навички зв’язного мовлення; виховувати інтерес до вивчення літератури.
Обладнання: додаток (9 слайдів)
Хід уроку.
Я належу не самому собі, не своїм домочадцям,
а нашій літературі й тій великій сім’ї, яка
називається народом
Шолом-Алейхем
Я хочу, щоб ви вислухали мене самого
Шолом-Алейхем
I. Мотивація навчальної діяльності.
II.Оголошення теми і мети уроку.
III. Коментування епіграфів.
IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.
1. Робота із портретом письменника (слайд 2).
Портрет письменника відображає внутрішній світ людини. Уважно придивіться до портрету письменника.
– Що передає погляд письменника? (Розум,теплоту, турботу, досвід, думку, іронічну
посмішку).
– Якою є його посмішка? (Світлою, щирою,теплою, іронічною).
– Спробуйте дати характеристику письменника за його портретом.
2. Інтерв’ю із письменником (перевірка випереджального домашнього завдання).
Методичний коментар: письменник отримує запитання і дає відповіді на них: дитинство
письменника, його стосунки із мачухою, перша закоханість (слайди 3–4).Учні записуть
короткі тези про життя і творчість митця.
3. Слово вчителя.
Хіба можна сказати, що колись цей поважний чоловік передражнював учителів і однокласників? Його пустощі, жарти були необразливими і стосувались, головним
чином, дорослих, які мали певні недоліки. Побачивши когось уперше, він одразу помічав
якусь характерну рису і починав її копіювати, щоб розважити інших. Насправді це була
людина відверта й доброзичлива, емоційна і довірлива, відкрита світові. Навіть псевдонім,
який у перекладі означає вітання «Мир Вам!», Шолом Нохумович Рабинович вибрав собі
невипадково. Його твори з посмішкою увійшли в оселю кожної людини як слова вітання,
навчаючи людей сміятися навіть тоді, коли їм хотілося плакати. Як згадував родич
письменника, Шолом ніколи не розлучався із записником, куди занотовував свої враження, наче боявся пропустити важливе. Оточували Шолома прості люди, він говорив жваво, наповнюючи мову жартами та приповідками, і завжди був у гуморі. Як приклад його веселої вдачі, є представлення самого себе у нібито «перехопленому листі» до К.С.Станіславського, який було опубліковано в «Єврейському народному листку», зокрема він писав про себе так:
– Ви звідки?
– Звідки мені бути? З Єгупця. (Так письменник називав Київ, маленький Єгипет за українською етимологією, можливо через те, що у Єгипті євреї теж жили безправними вигнанцями. Шолом-Алейхем давав міфічні назви й іншим містам).
– Чим ви займаєтесь?
– Чим мені займатися? Я – єврейський письменник.
– Як вас звати?
– Шолом-Алейхем.
– Що ви поробляєте, пане Шолом-Алейхем?
– Що ж нам поробляти? Пишемо.
– Що пишете?
– Що нам писати? Що бачимо, про те й пишемо…
– Що ж дають вам писання, які ви пишете?
– Що вони можуть дати? Прикрощі, коліки, сльози, образи, муки, страждання, тривоги…
Слово вчителя.
«Мені дуже хотілося розповісти про добрих людей, що зустрічалися на моїх життєвих дорогах, про їхній своєрідний гумор, оптимізм, який вони ніколи не втрачали. Я
любив усіх і хотів хоча б добрим словом полегшити їхнє страдницьке життя. Мені хотілося навчити любити наш народ і цінити його духовні скарби, розсіяні у неосяжному світі».
4. Звіти динамічних груп, що готували повідомлення за випереджальними завданнями
про Шолом-Алейхема як письменника та людину, що пройшла через історичний злам
на межі XIX–XX століть.
Методичний коментар: група учнів-дослідників отримала випереджувальні завдання
(слайди 5–8).
1 група. Доля єврейства і Україна .
2 група. Шолом-Алейхем і Україна.
Дитинство. Молоді роки. Початок творчості. Батьки письменника.
3 група. У вирі драматичних історичних подій.
5. Робота в зошиті.Методичний коментар. За результатми виступів динамічних груп учні
складають анкету-резюме письменника.
Анкета-резюме Шолом-Алейхема
Ім’я: Соломон (Шолом) Нохумович Рабинович.
Псевдонім: Шолом-Алейхем (єврейське вітання «Мир вам»).
Дата народження: 02 березня 1859 року.
Місце народження: м. Переяслав на Київщині (тепер м. Переяслав-Хмельницький).
Соціальний стан: родина дрібного крамаря.
Освіта: навчався в м. Переяславі у хедері (єврейській релігійній школі) та в повітовому училищі, мав намір навчатися у Житомирському учительському інституті (у вступі було відмовлено).
Світоглядні основи: гуманізм, оптимізм.
Трудова діяльність: домашній учитель у маєтку багатія Лоєва на Київщині, громадський равин у м. Лубни на Полтавщині.
Початок творчості: почав писати наприкінці 1870-х років мовою ідиш, з 1883 року професійно займався літературною діяльністю.
Провідні теми творчості: тема «маленької людини», «людини повітря» (простої людини з народу), трагічне життя євреїв, сповнене випробувань і принижень, пошуки ними щастя, зображення єврейського національного характеру, відображення долі людей мистецтва, тема кохання.
Творчий доробок: Шолом-Алейхем написав десять романів, двадцять п’єс, сотні повістей та оповідань, багато публіцистичних статей.
Українська географія життя: місто Переяслав, містечко Вороньков та місто Лубни на Полтавщині, місто Київ, село Софіївка на Київщині, міста Біла Церква, Боярка, Одеса, Львів.
Найвідоміші твори: «Пісня над піснями», «Менахем-Мендл», «Блукаючі зірки», «Тев’є-молочар».
6. Слово вчителя. Письменник змальовує і людину зовсім іншого ґатунку– життєрадісного,сильного, справді народного трударя – молочаря Тев’є (серія його монологів друкувалася з 1894 до 1914 р.).
Тев’є – напрочуд цілісна особистість. Він простакуватий і шляхетний,розуміє людей і тонко відчуває красу природи, завжди поводиться гідно і ніколи не грішить
проти совісті. Тев'є звик «у поті чола свого» добувати хліб, і саме труд зміцнив його дух,
допоміг не схилитися перед труднощами, кривдами, злигоднями. Гумор Тев’є – це вираження народного оптимізму, свідчення життєздатності єврейського народу.
7. Словникова робота.
Повість – прозовий твір що за за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх
розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.
Слово вчителя. Повість «Тев’є-молочар» (1894–1914), що складається із монологів Тев’є,
звернених до самого Шолом-Алейхема, є, безперечно, найвідомішим твором Шолом-
Алейхема, його візитівкою в світі літератури. Письменник називав Тев’є найулюбленішим з усіх створених ним літературних типів.
8. Бесіда на з’ясування первинного враження від твору.
– Сформулюйте ваші перші враження від прочитаного (емоції, настрій).
– Висловіть первинне враження після прочитання повісті Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар».
– Що вас вразило найбільше у творі? Які фрагменти залишилися у пам’яті?
– Що можете сказати про початок твору, чи одразу виникло у вас бажання читати далі?
– Чи сподобалися вам перші сторінки твору? Чому?
– Чи вдалося автору викликати у вас бажання читати далі?
– Від чийого імені йдеться розповідь у творі?
– Що особливого у манері написання твору ви помітили? (Звернути увагу учнів на те, як щиро,легко, навіть із гумором автор описує важке, складне життя людей).
– Як ви думаєте, чому твір має таку назву?
9. Словникова робота.
Презентація «Словника єврейських термінів та понять».
V.Узагальнення та систематизація вивченого.
1. Слово вчителя. Особливі зв’язки мав Шолом-Алейхем із українською землею. Україна
стала не тільки батьківщиною багатьох єврейських письменників, а й центром розвитку нової єврейської літератури, українці неодноразово захищали сільські єврейські родини від зграй погромників і чорносотенців. Так було під час найлютішої хвилі погромів 1905–1906 pp. У Константинівці, Балашівці, Димині та багатьох інших українських селах. Відповіддю передового українського інтелігента на погроми була гнівна новела М.Коцюбинського «Він іде». Своєрідним її продовженням стало сповнене світлої надії оповідання Шолом-Алейхема «Пасха на селі», де йдеться про дружбу українського і єврейського хлопчиків Хведька і Файтла. Побратані діти, взявшись за руки, весело простують назустріч весняному осяйному світу.
– Що вказує на національний колорит цієї повісті?
– Чому Шолом-Алейхема можна назвати справді народним письменником?
2.Підсумкова бесіда.
– Як склалася життєва доля Шолом-Алейхема?
– Охарактеризуйте основні етапи творчого шляху Шолом-Алейхема.
– Якими були зв’язки письменника з Україною? Як вони відобразилися в творчості Шолом-Алейхема?
VІ. Домашнє завдання.
Для всіх учнів.
1.Скласти запитання до характеристики образу головного героя – Тев’є.
*Індивідуальні завдання.
1. Створити буктрейлер або скласти вступну статтю до повісті.
2. Дібрати матеріал про національні єврейські свята, звичаї , зображені у творі.





                    Тема. Образна система твору
Мета: аналізувати ідейно-художній зміст твору, розкрити систему образів повісті; розвивати вміння порівнювати образи, оцінювати їх розвиток в часі та робити висновки;
характеризувати художні особливості створення образів; сприяти формуванню та вихованню морально-етичних цінностей.
Хід уроку
Він лишив нам у спадок любов і сміх: любов
до простої людини і сміх перед лицем нещастя
Бел Кауфман
І. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя. «Мене долали сумніви: чи маю я, внучка легендарного письменника, право називати себе письменницею теж? І тому довгий час ховалася під різними псевдонімами, Ізабел Вінтерс, наприклад. Але критики дуже по-доброму відгукнулися про «Сходами» і відзначили, що мій гумор і гуманізм подібні дідусевим. І я стала не просто читати, а вивчати його розповіді, їх побудову. Мені довелося багато виступати, і раптом виявилося, що я говорю складно, дотепно, що мене слухають з великим інтересом. Так я придбала ще одну професію, стала лектором-популяризатором. І хоча я завжди була хорошою вчителькою, а хороші вчителі повинні бути трохи акторами, ніколи не думала, що маю талант виступати перед людьми. Де б мені не доводилося бувати, я всюди відчувала, що любов до дідуся поширюється і на мене. І стала з гордістю говорити: так, я його внучка!».
На цій фотографії ви бачите онучку Шолом-Алейхема, відому американську письменницю Бел Кауфман, авторку відомого роману «Уверх по сходах, що ведуть вниз».
– Як ви б прокоментували її думку: «Шолом-Алейхем залишив нам у спадок любов і сміх – любов до простого народу й сміх перед лицем нещастя. А це багатий спадок»?
II. Оголошення теми і мети уроку. Сьогодні на уроці ми розглянемо систему образів у творі.
1. Слово вчителя. Народний письменник, художник, справжній поет, що є для свого часу,
для своєї епохи своєрідним дороговказом, в якому відображаються промені життя, як в
чистому джерелі – промені яскравого сонця... Таким був Шолом-Алейхем для свого народу: і слугою, і жрецем, і пророком, джерелом правди і справедливості. Ім’я його передвіщає нам: «Мир вам!». Воно стоїть в одному ряду з такими іменами світової літератури як: М.В. Гоголь і Ч. Діккенс, А.П. Чехов і Г. де Мопассан, І.Я. Франко і Леся Українка, Т.Г. Шевченко і О.C. Пушкін.
Стояв собі Шолом і списував вітання
Далеких добрих істин душею до душі.
До білого пера припавши спраглим вухом,
Він щиро реготав над сумом злісних фраз.
Виточував слова легким прозорим рухом,
Лишаючи на мить комусь дороговказ.
Сміятися – не жить. А плакать – не померти.
Кому б оті слова лишити після смерті?
Народу? Тож нема! Одні блукальці гнані...
І де родивсь – тюрма. А де помер – вигнання.
III. Актуалізація опорних знань.
Фронтальна бесіда.
– Визначте провідну тему твору Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар».
– У чому полягають особливості композиції твору?
VI. Формування нових знань, умінь та навичок.
1.Словникова робота.
Новела (італ. novella, від лат. novellus – новітній) – невеликий за обсягом прозовий
епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та
яскраво вимальованою дією. Автор у новелі концентрує увагу на змалюванні їхнього
внутрішнього світу, переживань і настроїв. Сюжет новели простий, надзвичайно динамічний, має ситуаційну чи психологічну несподіванку.
Повість – епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття
посідає проміжне місце між романом та оповіданням.
– Доведіть, що твір Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар» – це новелістична повість.
2. Формування нових знань, умінь, навичок.
Характеристика образу Тев’є
Робота з ілюстрацією Анатолія Бурлаки. Портрет Тев’є із серії «Тев’є-молочар».
– Які риси характеру , на вашу думку, є головними у цього персонажу?
– Які кольори використовує художник? Чому?
– Чи вдалося художникові, на вашу думку, відтворити образ Тев’є у портреті?
Методичний коментар: учні роблять висновок за допомогою вчителя. Тев’є – напрочуд
цільна особистість. Він простодушний і шляхетний, він розуміє людей і тонко відчуває красу рідної української природи. Тев'є тяжко працює усе життя, і саме труд зміцнює його дух.
Його воістину народний гумор, що часто-густо допомагає вистояти у трагічні моменти
життя, вміщує в собі і перелицьовані цитати зі Священого Писання, і єврейський побутовий жарт та приказку, і українську сміховинку. Гумор Тев’є – це вираження народного оптимізму попри трагічні обставини життя. На портреті А. Бурлаки образ Тев’є вдало збігається із авторським баченням головного героя.
Робота з текстом. «Тев’є не баба..Тев’є може…»
Слово вчителя. Образ Тев’є-молочаря – найяскравіший, найбільш оптимістичний у галереї типів, змальованих засмученорадісним талантом єврейського письменника. Це земна плодотворна праця зміцнила його дух, що не схилявся перед труднощами, несправедливістю й випробуваннями. Тев’є любить жартувати. Він схожий і на Кола Бруньйона, і на довженківських дідів своєю стійкістю, життєвою хваткою, землеробським характером.
3. Робота із текстом. Характеристика образів дочок Тев’є.

4. Інтерв’ю з Тев’є. Записати цитати-характеристики у зошит.
– Скажіть, які у Вас доньки? ( «Дочки Тев’є з характером….»; « у моїх дочок, щоб їм грець, у сіх натура така: тримаються, хорохоряться,а коли прижме, - плачуть як верби плакучі…»;
«що сказати про доньок Тев’є, аби ви тільки бачили її на вінчанні-принцеса!,,»; «ви ж знаєте, що я не той батько, що полюбляє розхвалювати своїх доньок…»; «еее, не знаєте ви доньок Тев’є, тихо пішла,згасала, як свічка…»; «доньки Тев’є, якщо прилипнуть до людини, то всім серцем,всією душею…»; «захотів Бог порадувати Тев’є, та й дав йому сім доньок,одна одної краща, розумні, красиві, міцні-сосни».)
– Чи задоволені ви долею своєї старшої доньки Цейтл?
– Що ви можете сказати про свою доньку Годл?
– Чи зможете Ви пробачити свою доньку Хаву?
– Чи могли Ви, реб Тев’є, передбачити трагічний кінець кохання Шпринци до Арончика?
– Як ви здогадалися, реб Тев’є, що Ваша донька Бейлка нещаслива?
Слово вчителя. Тев’є має п’ять гарних, працьовитих, розумних дочок. По-різному склалися їхні долі. Старша Цейтл, не забажавши пов’язати свою долю зі старим заможним м’ясником Лейзером-Волфом, наполягає на шлюбі з бідним кравцем Мотлом, який згодом помирає від сухоти. Інша дочка Тев’є Годл закохується в революціонера Перчика і відправляється разом із ним у заслання в Сибір. Хава порушує заповіти батьків і виходить заміж за неєврея – писаря Федька, приймаючи християнство. За традиційними іудейськими уявленнями за такою дочкою необхідно було справляти траур. Але на самоті Тев’є спадає думка: «А що таке єврей і неєврей? І навіщо Бог створив євреїв і неєвреїв? А якщо вже створив і тих, і других, то чому вони мусять бути отакі роз’єднані, чому мусять ненавидіти один одного?..» Дочка Шпринца, яка закохалася в багатенького, але нікчемного і самозакоханого Арончика, втопилася, враженайого віроломством. Нещасливою є й доля кроткої Бейлки, що виходить заміж за багатія, якого не кохає, аби забезпечити батькові старість...
Отже, життя не щадить Тев’є та його дочок. Помирає дружина Тев’є Голда. А в довершення усіх злиднів євреїв виселяють за царським указом з їх рідного села, за «межу
осілості». І разом з батьком і Цейтл у добровільне вигнання збирається Хава: «де ми... там і вона буде. Наше вигнання – її вигнання...». Але навіть вигнаний з свого дому, з торбиною за плечима, Тев'є все ж таки не зломлений. Він звертається сам до себе: «У дорогу, Тев'є...» Він вірить у життя, слухаючи пісню, яку співали Годл і Перчик перед відправкою на каторгу, і гордо вигукує: «Дочки Тев'є –...так, це сила!» . Сильний і сам Тев'є. Це сила велетня з народу, якого ніщо не може зламати.
Домашнє завдання.
Для всіх учнів.
1.. Складання сенкану за вибором: Цейтл, Голда, Годл, Шпринца, Бейлка,Хава.

2. Скласти цитатну характеристику Тев’є (письмово)

Тема.                            Філософські проблеми. Народний гумор у творі
Мета:                           дослідити, які філософські проблеми відображені у творі, художню своєрідність народного гумору у творі; вдосконалювати навички критичного мислення; розвивати навички аналізу та інтепретації художнього тексту, усного мовлення; виховувати інтерес до вивчення літератури різних народів..
                                                          Хід уроку
Автор цих рядків має честь не тільки належати
до вічно гнаного, безправного, але зате своєрідного,
великого народу, бути скромним виразником
його почуттів, думок, ідеалів
Шолом-Алейхем
– Самуїл Маркович, Ви сильний, Ви впораєтеся!
– Яша, я – розумний, я навіть не візьмуся!
Із єврейських анекдотів
I.Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя.
     Мойсей, біблійний пророк, визволив давніх євреїв з єгипетського полону.Після низки чудес він вивів єврейський народ з Єгипту і через 40 років блукань по Синайській пустелі привів до «Землі обітованої (обіцяної)» — Ханаану (тепер — Палестина). У кінці подорожі Мойсей одержав від Бога на кам’яних скрижалях (плитах) десять заповідей, що їх повинні були дотримуватися люди, щоб мати життя вічне, потрапити до раю. Пройшли
тисячоліття, а нічого мудрішого людство так і не вигадало. Дуже часто Бог спілкувався із
своїм народом за допомогою притч.
II. Актуалізація опорних знань.
1. Евристична бесіда.
– Які притчі ви пам’ятаєте?
– Які моральні настанови даються в цих притчах? (Потрібно чути й поважати не тільки себе, а й інших, уміти жити в суспільстві; людина нерозривно пов’язана з природою, треба вміти «читати» її «знаки», вміти мріяти й любити людей).
III. Робота із епіграфом 1.
– Прокоментуйте слова Шолом-Алейхема.
IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.
1.Слово вчителя.
      Шолом-Алейхем був насправді народним письменником. Він писав: «Для того, щоб стати народним письменником, треба бути талановитим художником і патріотом, людинолюбцем, треба любити народ, і в творчості, і в житті лишатися йому вірним з
відданістю і любов’ю...» У книзі «З ярмарку» він говорив читачеві: навчіться любити свій
народ і цінити його духовні скарби, розсіяні по всіх глухих закутках неосяжного світу. А у
творі «Суд над Шомером» наголошував: «Письменник, народний письменник, художник,
поет, справжній поет є для свого часу, для своєї доби своєрідним свічадом, в якому
відбиваються промені життя, як в чистому джерелі – промені світлого сонця... Між народом і письменником існує міцний, вічний зв’язок; тому кожен такий письменник є для свого народу і слугою, і жерцем, і пророком, поборником правди й справедливості; тому кожен народ любить такого слугу Божого, жерця, пророка, борця, який втішає народ у його горі, радіє його радощами і висловлює його ідеї, мислі, думи, надії і сподівання...». Шолом-Алейхем яскраво простежує філософію свого мудрого народу у своїх творах. Давайте на прикладі його твору «Тев’є-молочар» простежимо та дослідимо особливості філософії єврейського народу.
2. Словникова робота.
Філософія – (дав.-гр. φιλοσοφία, дослівно: любов до мудрості) особлива форма пізнання світу, що виробляє систему знань про фундаментальні принципи буття людини, про
найзагальніші суттєві характеристики людського ставлення до природи, суспільства тощо.
Також під філософією розуміють форму людського мислення, теоретичну форму світогляду.
3. Слово вчителя.
     Своїм основним завданням філософія має встановлення перших, основних істин, які слугують першопочатком або принципами для інших істин. Як наука філософія встановлює свої істини шляхом дослідження і доведення. І сьогодні на уроці ми маємо з вами визначити місце людини у світі і картину світу на прикладі головного героя твору, особливості відносин у єврейських родинах, ставлення до дітей, а також вміння торгувати, ставлення добагатства, біблійні ремінісценції у творі. Дослідники творчості вказують на те, що письменник захоплювався філософією, любив читати Арістотеля, Спінозу, Канта, Маймоніда, Ієгуду Галеві. Особливо близькими йому були погляди Спінози, який проголосив принцип «розумної радості» – світлої і чистої.
2. Опрацювання навчального матеріалу. Робота із текстом.
– Яка філософію життя Тев’є звучить перших рядків твору? («Аз недостойний» повинен
сказати я, словами праотця нашого Іакова, з якими він звертається до Бога, збираючись у
похід проти Ісава. Живеш, прости Господи, у селі, тупієш, нема коли ні в книгу заглянути, ні слова Святого Письма повторити…»).
Бібілійні ремінісценції у творі.
– Чому, на вашу думку, Тев’є так часто використовує цитати із Псалтиря, Біблії (йдеться про Талмут)?
– Чи завжди ці цитати дослівні?
– Яке ставлення Тев’є до молитви?
– Як ви можете пояснити вислів: «А єврей і поготів повинен все сприймати покірно та
повторювати: «І то благо»?
– Чи пов’язана ця фраза із життям та долею єврейського народу?
– Як реагує родина Тев’є на одруження Хави з Федькою та прийняття нею християнства?
(Після повернення від Федьки, де Тев’є хотів побачитися із своєю донькою, він говорить
дружині, щоб вона вставала та сідала на підлогу, бо у родині траур; відмовляється говорити із Хавою, яка зустрічає його та просить вислухати, а у родині забороняє згадувати про неї: «немає у нас ніякої Хави,немає й не було»).
– Чому у суботу Тев’є «король»? Чому субота особливий день у родині?
Висновок.
   Отже, у своєму творі письменник пов’язує долю головного героя, як уособлення
всього єврейського народу, із біблійними мотивами, вплітає цитати із святого Письма та
показує через випадок із Хавою та прийняття нею християнства звичаї єврейського народу.
     Митець зображає ще один із звичаїв єврейського народу: суботу як особливий святковий день.
Стосунки у єврейських родинах. Тев’є і його дружина. Стосунки із дітьми.
– Які стосунки у Тев’є із дружиною? (Він побоюється її, коли пропустить лишню чарку, або коли знає, що вона буде незадоволена якимось його рішенням, але жаліє її, намагається оберігати від неприємних новин, вигадує певні історії із її улюбленою бабусею Цейтл, щоб не нервувати дружину; він дослухається до її думки, хвилюється за її здоров’я, хоча іноді, цитуючи царя Соломона, і кепкує із неї, а дружина, коли сварить Тев’є, не забуває додавати «годувальнику мій золотий»; «У мене стара майстриня: з нічого лапшу кришить, із п’яти пальціз затирку варить, дивом суботу справляє та колотушками дітей вкладає»).
– Пригадайте, як Тев’є характеризує своїх доньок?
– Чи говорить він щось погане про них, навіть коли сердиться на них, або вважає, що вони
роблять щось не так?
– У чому особливість стосунків головного героя з доньками?
Висновок.
      Отже, головний герой вважає своїх доньок найкращими, і хоча «не гоже батькові самому хвалити своїх дітей, та ж так і люди кажуть».
      Шолом-Алейхем показує на прикладі головного героя прояви любові та довіри до
своїх дітей.
4. Слово вчителя з елементами бесіди.
     Досить часто згадують про таку характерну особливість єврейського народу, як вміння отримувати прибуток із будь-чого. Добре це чи погано – складно однозначно відповісти.
– Про що думає Тев’є, коли дивиться, як їдять та п’ють егупецькі багатії? («Останню сорочку готовий закласти, аби багатієм бути»).
– Пригадайте, як розмірковує Тев’є, про те, скільки має отримати за порятунок егупецьких
панночок? («Як бути? – думаю. Погано сказати цілковий, – образливо буде, якщо міг би
отримати два. А сказати два – боюся: подивляться, як на божевільного, за що тут два
рубля?»)
– Скільки платні запросив головний герой за те, що привіз панночок на зелену дачу? (Три
рублі).
– Як реагує Тев’є на гроші, які кладуть на стіл діти, щоб заплатити за те, що він допоміг їхній матусі та бабусі? («У мене ноги й руки затрусилися, думав не витримаю, – втрачу
свідомість»).
– Як Голда та Тев’євирішили використати отримані гроші?
– Що стало на заваді їхньому рішенню?
– Що зробив би головний герой, якби мав десяту частину того, що він побачив у Егупці?
(Синагогу покрив би залізом, щоб зробити дах кращим, відкрив би школу для дітей; лікарню для бідних).
5. Слово вчителя.
     Отже, коли нічим годувати дітей, спроби сусідів відняти «останню сорочку» здаються досить блюзнірськими. Великий альтруїзм здатний привести до загибелі не тільки людини, але і його сім'ї. У цьому плані євреї показують себе з позитивного боку, адже
їх бажання заробити примножує можливості роду.
6. Робота із епіграфом 2.
– Як ви вважаєте, чому саме ці слова сьогодні стали епіграфом до нашого уроку?
– Поясніть, як ви розумієте ці слова.
Отже, усмішка – це уміння дарувати радість, ніжність, ділитися добротою, це весна у душі.
     Ви, напевно, чули ці і багато інших анекдотів про Рабіновича. Не кожний з вас зміг би здогадатися про зв’язок між Рабіновичем і єврейським письменником. У Шолом-
Алейхема була нелегка доля, але він ніколи не падав духом, був людиною з добрим серцем і веселою натурою. Його творчість переповнена добром, любов’ю до людей, він утверджував мир і правду в людському житті і відповідав вибраному письменником псевдоніму: «Мир вам!». Іусе це письменник робить із гумором, мова його головного героя твору «Тев’є-молочар» багата на цитати та цікаві думки, які мимоволі викликають посмішку. І хоча «погані танці та жарти при голодному жолудку», це не заважає йому оптимістично дивитися на життя.
Давайте пригадаємо його розмову із однією із доньок, Хавою:
– Я б сказала тобі, та ти не зрозумієш, Федька – це другий Горький.
– Другий Горький? А перший Горький хто ж був?
– Горький, – відповідає вона, – це сьогодні ледь не перший чоловік у світі.
– І де ж він проживає, – питаю я, – твій мудрець, чим займається, що проповідує?
При цьому Хава дістає із кармана карточку і показує мені.
– Ось це і є твій праведник реб Горький? Присягаюся, що я десь його бачив: чи то мішки на станції грузив, чи то колоди у лісі тягав.
Методичний коментар: учні знаходять у тексті та зачитують моменти, де яскраво видно
особливості єврейського гумору (розмова Тев’є із дружиною про користь та важливість
молочного борщу тощо).
8. Робота у зошиті. Прокоментувати вислів Шолом-Алейхема: «І нехай краще моє ім’я
згадують тільки в анекдотах, жартах, ніж не згадують зовсім».
Слово вчителя.
     Шолом-Алейхем вмів бачити смішне у злиднях, умів сміятися та випромінювати оптимізм навіть тоді, коли було дуже важко. Митець поділяв думку видатного філософа Спінози, що людина має право на сміх. Сміх і життя єдині. Життя захищається за допомогою сміху. Мабуть, саме цим пояснюється глибокий філософський зміст гумору видатного майстра слова. На думку єврейського письменника Переца Маркиша, Шолом- Алейхем зробив гумор лейтмотивом своєї творчості. Про гумор Шолом-Алейхема писав Вс. Іванов, наводячи слова Максима Горького: «Який суворий і прозорий гумор! Читаєш і бачиш, що цю людину жодні нещастя не похитнуть, що в ньому – палаюча віра в життя! Дивний і, я б сказав, завзятий оптимізм…». Чим зліше нещастя, чим гірша біда, тим міцнішими і бадьорішими стають герої Шолом-Алейхема, тим більше вірять у перемогу життя, – хоч жодних підстав, здається, немає, хоч життя надто ганебне й принизливе.
9. Інтерактивна вправа «Пласт».
  Методичний коментар: учні складають відповідь на поставлене запитання за поданим початком.
 Гумор для Шолом -Алейхема – це...
Висновок. Шолом-Алейхем писав густими, соковитими, імпресіоністськими фарбами, будучи при цьому реалістом дуже точного і дуже гострого прицілу. Особливості старого містечкового побуту він показав так, як до нього ніхто не показував! Його слівця, анекдотичні новели смішні і зворушливі до сліз, бо автор брав їх із життя. Шолом-Алейхем говорив: «І нехай краще ім’я моє буде згадане у веселощах. Ніж зовсім не згадане». Навіть до пам’яті про себе він ставився з гумором. Він сам собі написав епітафію:
Отут лежить бідак-еврей.
Ніс крихту радості для всіх,
Що був печальним гумористом.
Про свій народ для всіх людей.
Писав з простим сердечним хистом.
Усе життя любив він сміх.
І не складав він рук в роботі.
А сам стомився від скорботи.
Якраз тоді, коли народ
З його творінь до сліз сміявся,
Він сам згинався від негод,
З слізьми в душі від всіх ховався. (Переклад А. Когана)
VI. Підсумки та узагальнення.
1. Бесіда.
– Що ви хотіли б взяти у свої родини із єврейських традицій? (Віру, бажання бачити своїх дітей щасливими, завжди уміння бачити у них найкраще, особливе; вміння раціонально
використовувати гроші, берегти іх, але філософськи ставитися і до їхньої втрати).
–Який зв’язок між біблійною історією із Моїсеєм ми знаходимо у творі Шолом-Алейхема
«Тев’є-молочар? (Зображено єврейський народ, який постійно зазнає вигнання, але який не втрачає свого оптимізму, віри у майбутнє та вважає себе особливим народом).
Цікаві факти.
     У 2016 році «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою здобула угорська стрічка
«Син Саула» про трагічну долю єврейського народу. Стрічка отримала низку престижних
фестивальних та професійних кінонагород, зокрема Гран-прі журі 68-го Канського кінофестивалю, у грудні – Премію національної ради кінокритиків США, а також «Золотий глобус».
2. Слово вчителя.
      Отже, у своєму творі, автор показує нам на прикладі родини головного героя, що не дивлячись на всі негаразди, що випали на долю єврейського народу, ці люди не
втрачають свого оптимізму, впевнені у своїй особливій місії на землі, вважають, що діти
повинні виховуватися у любові і вірі у свою унікальну особистість, що іх завжди потрібно
підтримувати і намагатися зрозуміти. На прикладі Тев’є автор показує особливе вміння цього народу отримувати прибуток, та все направляти на благо власної родини та власного народу.
   Художній світогляд письменника характеризують єднання реалістичного зображення
життя містечкового єврейства в Україні кінця XIX ст. і спроба філософського узагальнення роздумів над долею свого народу. Його герої ведуть щоденну боротьбу за виживання, проте не відмовляються від жарту, гострого слівця. Гумор героїв Шолома-Алейхема збагачений єврейським фольклором, гострим українським жартом.
VII. Рефлексія.
«Мікрофон». Сьогодні на уроці:
√ Я навчився…
√ Було цікаво…
√ Було важко…
√ Найбільше сподобалося…
√Мені здається важливим…
√ Для мене було відкриттям те, що…
VIII. Домашня робота.
Для всіх учнів.
1. Дати письмову відповідь на запитання «Що у творчості Шолом-Алейхема називають
«сміхом крізь сльози»? Аргументувати відповідь прикладами із твору «Тев’є-молочар».
Індивідуальні завдання. 1. Скласти кластер «Гумористичний портрет Рабіновича».



1 коментар:

Підписатися на: Дописи (Atom)