Наш 10-А клас

Шановні учні та батьки! Прошу ознайомитись з документами МОН
http://osvita.ua/school/72959/


Шановні учні!
18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Пропоную вам матеріали, які ви можете опрацювати самостійно.
У вівторок, 19 травня, ми обговоримо їх на виховній годині у форматі zoom-конференціїю Також ви можете поділитись враженнями і думками на сторінці блогу.

Корисні посилання

1.18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

https://www.kmu.gov.ua/news/18-travnya-den-pamyati-zhertv-genocidu-krimskotatarskogo-narodu

2. У СЕРЕДУ, 18 ТРАВНЯ, – ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГЕНОЦИДУ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ

https://old.uinp.gov.ua/news/u-seredu-18-travnya-den-pamyati-zhertv-genotsidu-krimskotatarskogo-narodu?q=news/u-seredu-18-travnya-den-pamyati-zhertv-genotsidu-krimskotatarskogo-narodu

3. Україна вшановує День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

https://ua.112.ua/golovni-novyni/ukraina-vidznachaie-den-pamiati-zhertv-henotsydu-krymskotatarskoho-narodu-446073.html

Діти!
З нагоди відзначення Дря пам'яті та примирення (8 травня), Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні для нас заплановано:
1. Година пам'яті "В серрцях, книжках і фільмах пам'ять про війну".
2. Віртуальна екскурсія, відвідування Національного музею історії України у Другій світовій війні.

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

1.Національний музей історії України у Другій світовій війні.

https://www.warmuseum.kiev.ua/

2. Друга світова війна. Ціна перемоги. Фільм.

https://www.youtube.com/watch?v=WCXQNDUCUZI

3. "Війна. Український рахунок" (2002). 

https://www.youtube.com/watch?v=7qPU8wvtHmA

4. Перелік українських фільмів про Другу світову війну, які варто переглянути

https://www.radiosvoboda.org/a/29929273.html

Відгуки учнівКорж А.

Велика Вітчизняна війна! Ця жорстока і нещадна війна. Скільки страждань лягло на плечі нашого народу! Як багато крові було пролито. Всі сім'ї Радянського Союзу постраждали той жорстокий час. Батьки втратили своїх дочок і синів, дружини - чоловіків, діти - батьків. Нещодавно я переглянула фільм і зараз розкажу трішки про нього Незламна” подавалася як історія про нелегку долю Людмили Павличенко в умовах страшної Другої Світової війни та про її внесок у перемогу над нацистською НімеччиноюНезважаючи на свою молодість (трохи більше 20 років), вона вбила майже 400 фашистських окупантів. Свого часу вона стала першим громадянином Радянського Союзу, який був допущений в Білий Дім. Крім того, Людмила Павлюченко відома своєю боротьбою за права жінок.

Шановні батьки!
Інформація для вас.
Гра в «ізоляцію». Як адаптуватись до режиму «карантин» - поради психолога

Фізкультура, інформаційна дієта та гігієна рук. «Золоті» правила перебування дома під час карантину сформувала на своїй фейсбук-сторінці вінницький психолог, психотерапевт Аліна Хранітель.

«Враховуючи ситуацію пандемії, реакцію українців на карантин, психологічний стан багатьох сімей моїх друзів, знайомих, пацієнтів, я, як дитячий психолог, вирішила висловити свою думку та надати певні рекомендації для батьків», - розповідає Аліна.

На думку психолога, стався «інформаційний вибух» з приводу коронавірусу COVID-19. Вона корисна, необхідна та важлива. Втім, у соцмережах часто-густо розповсюджують пости, які викликають паніку або ж сміх. До прикладу, фейки про покарання батьків, чиї діти розгулюватимуть вулицею, чи заражені коронавірусом тропічні фрукти.

Такі новини викликають паніку, а вона, своєю чергою, губить імунітет, зокрема, коштом гормону стресу — кортизолу.

Інформаційне ж перевантаження, переконує психолог, призводить до стресу та змін у психіці в усіх без винятку вікових категоріях.

«Беззаперечно, коронавірус кардинально змінив та змінює життя не лише нашої країни. Сучасній людині досить складно перебувати в ізоляції, і це стосується не лише обмеження пересування, соціальних контактів, роботи, відпочинку, хобі. Проте, основним випробуванням є перебування 24 години на добу усіх членів сім’ї разом. Дійсно, карантин може стати серйозною загрозою для деяких внутрішньосімейних стосунків або принаймні для нервової системи батьків», - пояснює Аліна.

У психології існує п'ять стадій прийняття стресової події, які цілком можна застосувати й до прийняття пандемії коронавірусу:

1. Заперечення, яке фактично рятує психіку від гостроти удару на початку. На кшталт «так це десь там, у китайців», «до нас не дійде».
2. Злість — маркер болю: несправедливо й боляче, цього не має бути, пошук винних. Чадо протестує та сперечається із дорослими. Усе тому, що в ізоляції діти не можуть жити нормальним, звичним для них життям.
3. Торг — дії направленні на ухилення від удару (ознайомлення з рекомендаціями МОЗ, симптомами, покупка антисептиків і масок).
4. Депресія — приходить повне усвідомлення того, що відбувається насправді.
5. Прийняття — інтенсивність емоцій поступово знижується, з’являється можливість подивитися на світ навколо й спробувати жити по-новому.

«Всі сьогоднішні події — це те, чого раніше з нами не було, чого немає в нашому досвіді. Поряд з виконанням наказів, рекомендацій влади, медиків, щодо гігієни, ізоляції, поведінки, варто звернути увагу і на психологічний аспект карантинних заходів, пов’язаних з коронавірусом, — пише психолог, — Сьогодні батьки мають, як ніколи, багато вільного часу для спілкування з власними дітьми, якого так вкрай катастрофічно не вистачало у звичайному вирі життя».

Втім, для багатьох батьків, крім COVID-19, постала нова «загроза». Це спілкування із власним чадом, організація їхнього дозвілля в 4 стінах та вміння грамотно розкласти свої емоції на полички. Аліна пояснює: «Багато батьків здивовано помічають, що їхні діти виросли й стали «незнайомими». Стають більш помітними для батьків риси характеру, емоції, уподобання, інтереси дитини, які могли бути поза увагою, враховуючи щоденну зайнятість батьків і завантаженість дитини школою, гуртками, домашніми завданнями, спілкуванням з друзями».

Отже, чого не варто робити батькам:

• різко починати виховувати, або «перевиховувати» своїх дітей. Адже це лише забере багато сил, здоров'я і часу та зіпсує відносини сім’ї в умовах ізоляції;
• примушувати дітей «використовувати час з користю, не байдикувати», тобто робити те, що здається за потрібне вам. Варто пам’ятати, що завдяки бездіяльності великі ідеї, поховані в несвідомому, отримують шанс проникнути у свідомість;
• в жодному разі не варто зводити нанівець малечі. «Заспокійливі» висловлювання, на кшталт «Знайшов, про що переживати», «Тебе це взагалі не стосується, йди, пограйся», замінити на «Я розумію, що ти боїшся», «Я бачу, що тобі сумно, я тебе розумію».
• не варто обговорювати в присутності дітей невтішні сценарії, деталізуючи подробиці.
• не слід переглядати безкінечно фільми про віруси, хвороби, апокаліпсис, які лише підійматимуть рівень тривоги й страху. Краще подивіться комедію чи мультики з дітьми. А «під фільм» приготувати домашні сухарики або какао з печивом.

«Золоті правила» для батьків:

• слід пам’ятати, що ізоляція - це стрес як для дорослих, так і для малечі;
• пояснити, що боятись - це нормально. Страх - емоція, яка дозволяє уберегти людину від життєнебезпечних вчинків. Емоція страху - у парі з інтересом: Надавши дитині інформацію про коронавірус, відповідно до її віку, ви зменшите її страх!
• щоб подолати негативні емоції, можна зробити мішечок для крику, або ж влаштувати битву подушками.
• підліткам варто допомогти розібратися в інформації, з якою вони стикаються, навчити визначати факти та фейки.
• розділити права та обов'язки кожного члена сім'ї на час карантину, незалежно від віку;
• по можливості організувати звичне для дитини й для себе спілкування, розваги та гуртки в онлайн режимі;
• сімейна ранкова зарядка допоможе зняти стрес і зменшити паніку;
• дотримуватись інформаційної дієти — достатньо раз в день подивитися новини для того, щоб бути в курсі дійсно важливих подій.

«Батькам у взаємостосунках між собою потрібно бути більш толерантними одне до одного, намагатися все обговорювати. Якщо партнер вже не витримує напруження, - потрібно дати можливість побути на самоті. Але це має бути взаємно, час для себе потрібно давати обом партнерам. В ситуаціях конфліктів між собою, батькам слід уникати ігнорування, приниження особистості партнера, егоцентризму і використовувати активне слухання, підкреслення значущості партнера. Будьте здоровими! Дотримуйтесь гігієни рук і розуму!», - додає психолог.

ВИХОВНИЙ ЗАХІД

«СІМЕЙНИЙ ЕТИКЕТ – ШЛЯХ ДО ЩАСТЯ РОДИНИ»

Мета: виховання культури сімейних відносин, почуття відповідальності за своїх близьких, створення здорового морально-психологічного клімату в сім’ї

Вся родина разом, так і душа на місці

Коли немає сім’ї, то і дому немає

Ведучий

Ви уже всі зрозуміли, що сьогоднішній виховний захід ми присвячуємо родині, сім’ї, етикету та культурі сімейних відносин.

Ведучий

Етикет (від фр. Etiquette - етикетка, напис) - норми і правила, що відображають уявлення про належну поведінку людей у суспільстві. У сучасному вигляді і значенні слово "етикет" було вперше вжито при дворі короля Франції Людовика ХIV - гостям були роздані картки (етикетки) з викладом того, як вони повинні поводитися; хоча певні зібрання норм і правил поведінки існували вже з найдавніших часів.

Сім'я — це така спільність людей, яка спирається на шлюбний союз, на родинні зв'язки, на різноманітні відносини між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми, між самими дітьми, між іншими членами сім'ї, які живуть разом і спільно ведуть господарство.

Ведучий  
 Отже, Ви зрозуміли, що сімейний етикет – це норми і правила, що відображають уявлення про належну поведінку членів родини у сім'ї.

Основними питаннями у родині є:

Що потрібно для щастя?, Сварка, що робити?, Сімейна розмова, як будувати відносини з батьками?, Подружжя і діти, Наречена, свекруха, теща та ін..

У сім'ї виконання основних вимог ввічливості обов'язково не менше, ніж поза домом. Той, хто дотримується ввічливість "на винос", а вдома грубий, найменше гідний поваги.

Слова: "дякую", "пробач", "будь ласка" в сімейному житті абсолютно необхідні, хоча й умовні.

Іноді дружина скаржиться (подрузі чи ще комусь), що чоловік звертається до неї: "Налий чаю" або "Здай пальто в хімчистку", не додаючи слова "будь ласка". Як ви вважаєте, якщо мова йде про речі повсякденні, які, як правило, знаходяться в компетенції дружини, чоловік  обов'язково повинен кожного разу "просити"?

·        Якщо дружина щодня ставить на стіл перед чоловіком обід, він  зобов'язаний кожного разу за це дякувати?

·        Або якщо чоловік завжди вдома подає жінці пальто, може вона не вимовляти: "Спасибі"?

 Крім усього, не заважає пам'ятати: у спілкуванні між людьми велику роль відіграє інтонація. Короткий звернення: "Налий мені чаю" - може прозвучати тепло і мило, в той же час в обігу: "Дуже прошу, налий мені чаю" - може міститися категоричний наказ.

Ведучий

Родина — це соціальний осередок, і в ній виявляється все найголовніше з культури спілкування: повага до старших, чемне, коректне й послужливо-делікатне ставлення один до одного.

Існує важлива заповідь: "якщо ви не хочете, щоб діти повторювали ваші помилки, не припускайтеся або, принай­мні, намагайтеся не припускатися цих помилок".

Батьки — вихідна модель для наслідування і взірець для дітей (за умови, що вони по-справжньому займаються вихо­ванням дітей). Про виховання дітей у родині написано безліч книжок. Але нас цікавить один аспект — культура поведінки, етикет сімейних взаємин. Насправді, виховання ґрунтується на прикладі.

Не можна допускати, щоб молодші в сім’ї відчували потурання з боку батьків на шкоду старшим. Молодших слід виховувати у повазі до старших незалежно від того, хто це: дідусь, бабуся, старший брат або старша сестра. Шанобли­ве, чемне ставлення до старших зобов’язує молодших у всіх випадках прислухатися до їхньої думки.

Ведучий 
Проблема поваги до віку стосується не так батьків і ма­терів, як бабусь і дідусів, котрі споконвіку вважалися охо­ронцями сімейного вогнища. Цілком доречно згадати, як у давнину поважали батьків, вшановували старість. До стар­шого завжди виявляли особливу шану, він мав перевагу пе­ред молодшими й у побуті, й за святковим столом, й на зборах під час обговорення важливих господарських справ.

 Звідси і звичай синівської шанобливості до старших і одна з головних аксіом культури поведінки всіх народів — шанування старших. Хто знається на звичаях і обрядах Індії, Китаю, Японії, Середньої Азії, Кавказу, тому відомо, якою неосяжною є там суцільна повага до літніх людей.

Підґрунтя етикету сімейних взаємин становить моральний принцип, який полягає в тому, що вдома не можна пово­дитися "як заманеться, бо це нікого не стосується". Навпаки, саме культура спілкування подружжя в сім’ї, їхня поведінка у побуті — головний критерій порядності й інтелігентності.

Допомога один одному у домашніх справах — це  праця, проте вона не має бути предметом купівлі-продажу, не можна вимагати за неї нагороду.Звісно, в розподілі домашніх обов’язків між членами родини немає загальних правил і законів, як їх немає в розумінні "суто жіночої" або "суто чоловічої" домашньої роботи. Але кожному члену родини треба мати свої обов’язки і пам’ятати про них.

У відносинах з батьками важливо пам'ятати: як ви зараз ставитеся до них, так, через роки, до вас будуть ставитися ваші діти, адже вони все бачать, запам'ятовують.

Ведучий

Чоловік (як, втім, і жінка) домашню обстановку оцінює перш за все з точки зору того, яка в сім'ї панує атмосфера: злагоди і миру або нескінченних конфліктів і сварок. З'ясування стосунків стомлює сильніше самої важкої фізичної роботи. Тому, перш ніж затівати сварку, вирішіть для себе, наскільки вона доцільна, хоча доцільних сварок не існує. Починаючи з'ясування стосунків, подумайте про наслідки. Напевно вони не варті того, щоб посилювати конфлікт, що виник. У цьому випадку хтось із двох повинен поступитися. Справедливо стверджують: поступається той, хто мудріший.

Адже "життя занадто коротке, щоб витрачати її на дрібниці", - говорив великий Дізраелі.

Етикет сімейних взаємин — це захист від егоїзму, індиві­дуалізму, черствості, сліпих, це шлях до рівності, дружби, взаємоповаги. Рівність у коханні та дружбі — річ свята. Кохання неможливе без довіри.

Ведучий

Численні подружжя конфліктують лише тому, що постійно переривають одне одного, не дають партнерові змоги висло­витися до кінця. Треба заборонити собі переривати іншого.

Найдієвішим засобом у боротьбі з дратівливістю й образами є гумор. У Григорія Сковороди читаємо: "Дурну бундючність зустрічають по вигляду, випроводжають по сміху, а розумний жарт важливим позначається кінцем"

Будьте щасливі у своїх родинах! Бережіть своїх дітей, шануйте батьків і коханих! Особливо у такий складний момент життя країни і кожної родини!
                              РОДИННЕ ЖИТТЯ ПІД  ЧАС  КАРАНТИНУ
Ось таке прекрасне місце, де можна розвіятись під час карантину, обрала для себе родина Журбенко К.  Це с. Могриця, крейдяні кар'єри.

Єдиний наш пропуск на прогулянку у парку.

А ось думка іншої родини - Соколових.

На думку нашої родини, карантин це не так вже й погано, адже цей час нам даний для зближення сім‘ї. Майже кожного вечора ми переглядаємо фото з нашого архіву. Це насправді дуже зближує. Переглядаючи фото модна дізнатися досить багато цікавих історій з молодості батьків, та цікаві факти зі свого дитинства. І ось деякі з цих фото, що є дуже важливими для нашої родини.

Враження від карантину Ані Корж.

Соболєва Саша
Карантин минає добре. Батьки на роботі, як і до ізоляції, а я кожного дня вдома роблю уроки і навчаюся. У вільний час вирішила згадати минуле і почала вишивати.
P.S. Вишивка ще не закінчена.

Любі діти! Цього тижня ми з вами відвідаємо один з кращих музеїв світу! Свої враження від екскурсії висловлюйте у коментарях.

https://artsandculture.google.com/partner/van-gogh-museum?hl=en

Шановні учні!
Кожного квітня ми згадуємо Чорнобиль і тих людей, хто стали його жертвами.
Пропоную вам переглянути фільм та поділитись думками з приводу переглянутого.